Вірші про воду: Краса та глибина віршованого слова на тему води

Вірші

Руденко Олена

Вода, як вітер, вільна в своїх шляхах,
Не має меж, тече у всіх вона потіках.
У ріках і морях, у краплях ранкових,
Вода – це життя, її міць надзвичайна.

Ковальчук Андрій

Поглянь на річку — злива кольорів,
Вона дзеркально віддзеркалює мрії.
Кришталево чиста, мов душа людська,
Вода веде розмови, мов співи лісів.

Лукач Марія

На березі моря, під небом ясним,
Вода, мов казка, шепоче про дні.
Ставки дзеркальні, пісок на губах,
Вода дарує спокій у тихий простих.

Гончаренко Сергій

Вода скапує з листя, як сльози на щоках,
Вона очищає, гасить усі жахи.
Розсипається світло в річечці в зелені,
Вода — це вічність, це дотик мрій.

Ткаченко Ірина

Глибини моря, таємниці шумів,
Сльози природи — река в тиші,
Вода — це голос, що кличе всіх нас,
Несучи з собою спогади в майбутньому час.

Кисіль Петро

Листя у воді, мов думки у голові,
Тече потік, і несе в собі.
Сила води у звуках тихих,
Вона лікує у хвилях, того, хто здавна блука.

Бондар Наталія

Вода — це рух, це зміни, це плин,
Дорожній компас у спогадах тих.
Вона заспокоює в душі глибини,
А іноді — вогонь у нас певних цін.

Яценко Володимир

Витоки річок, протоки зі світлом,
Вода дарує сили, несучи підтвердження.
Без неї немає життя, це відомо всім,
Вода – це наснага, особливий ритм.

Омельченко Оксана

Дощі стукають в вікна, дно серця б’ється,
Вода, мов мрія, у думках плететься.
В осінню пору радості сльози,
Природа у волі, у ніжності розкривається.

Наконечний Сергій

В морі находять скарби, в ріках — затишок,
Магія води, у струмках вона не замерзає.
Там, де хвилі, там — свобода,
Вода творить життя, п’є через силу й моду.

Кучеріва Ольга

Чистий кришталь в віконці річки,
Ласкаві хвилі, немов звуки пісеньки.
Разом з водою пливуть спогади,
Переживання старі, нові мрії.

Петрова Діана

Там, де вода, там – наші надії,
Вона вчить нас жити, дихає в серці.
Хоч за муками, хоч за сльозами,
Вода завжди з нами, крізь терн і пломби.

Гречаник Тарас

У воді маленькі світи, хвилі пісень,
Там зустрічаються серця, сплітаючи тіні.
Вода — це мова, котрою говорять,
Про велич природи, про мрії, що не вмирають.

Шевченко Юлія

Краплянки роси, кохання в повітрі,
Вода, як життя, наш вічний секрет.
У звуках струмка знаходжу спокій,
Вона поетесі шепоче про людей.

Левченко Роман

Парує вода у ранку ясному,
Свіжа, мов вітер, ніжна, ласкава,
Вона викликає спогади сонні,
Про час, що тече, і мрії мого дня.

Федоренко Віра

Вода зелена в тихих озерах,
Мене запрошує у мрій світах.
Де небо дихає, де лунає спів,
Вода — мій прихисток, мій оберіг.

Бойко Сергій

Старі мости, ріка, що пливе,
Вода, як життя, від шаленства тривоги.
Вона особлива, має силу,
Слухаю, як ріки співають на дусі.

Матвієнко Ірина

Вода — це світло, що грає у лісі,
Чарівний мікс зоряного часу.
Светлом стежка минає у тіні,
Там вода тихо шепоче, спятивши хвилі.

Чайка Андрій

Вранці піни у хвилях,
Грають, мов діти, кожею охат,
Ця вода — простір, що нас з’єднує,
Глибини її — це наша культура.

Грищенко Анастасія

Вода кришталева, щемить в радісному,
Нехай навіть в сні — завжди з нами.
Тиша у ріках, в небесах шепіт,
Вода — наш спогад, наш нерозривний шлях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *