Апендицит є одним з найпоширеніших гострих хірургічних захворювань в усьому світі. Це гостре запалення червоподібного відростка (апендикса), який являє собою невеликий трубкоподібний орган, розташований на стику тонкої та товстої кишки. Захворювання вимагає невідкладної медичної допомоги, оскільки без лікування може призвести до серйозних ускладнень. Розуміння симптомів, методів діагностики та профілактики дозволяє своєчасно виявити проблему та запобігти небезпечним наслідкам.
Анатомія та функція червоподібного відростка
Червоподібний відросток розташовується у нижній правій частині черевної порожнини на відстані 2-3 см від стику тонкої та товстої кишки. Цей орган має довжину від 5 до 15 см і діаметр близько 5-8 мм. Апендикс містить лімфоїдну тканину, яка відіграє роль у імунній системі організму, проте його повна функціональна роль досі точно не вивчена.
Основні анатомічні особливості апендикса:
- Розташування – у правій клубовій ямці, за периметром товстої кишки
- Кровопостачання – апендикулярна артерія, гілка верхньої брижової артерії
- Іннервація – симпатичні та парасимпатичні нерви
- Лімфатичне дренування – до правих клубових лімфатичних вузлів
- Мікрофлора – містить мільярди бактерій та вірусів
Симптоми апендициту
Клінічна картина апендициту розвивається досить швидко, зазвичай протягом кількох годин. Перші ознаки можуть нагадувати звичайне розладнення шлунку, проте наявність характерних ознак дозволяє припустити саме це захворювання. Пацієнти часто описують больові відчуття як найсильніші в житті, які прогресивно посилюються.
Основні симптоми гострого апендициту включають:
- Біль у животі – починається біля пупка або у верхній частині живота, потім переміщується в праву нижню частину
- Нудота та блювання – розвиваються через 4-6 годин після початку болю
- Лихоманка – температура тіла піднімається до 37,5-38,5°С
- Втрата апетиту – повна відсутність бажання їсти
- Запор або діарея – порушення дефекації
- Біль при русі – посилюється при кашлі, чиханні, ходьбі
- Напруження м’язів живота – живіт стає напруженим та чутливим до дотику
| Симптом | Частота виявлення | Тривалість | Інтенсивність |
|---|---|---|---|
| Біль в нижній правій частині живота | 90% | 6-48 годин | Сильна |
| Нудота | 70% | 4-24 години | Середня |
| Лихоманка | 60% | 12-72 години | Помірна |
| Блювання | 50% | 6-36 годин | Різна |
| Запор | 40% | Змінна | Помірна |
Атипові симптоми можуть спостерігатися у вагітних жінок, людей похилого віку та дітей. У деяких пацієнтів апендицит розпочинається з болю в навколопупковій області, який лише згодом переміщується в праву нижню частину живота. Цей феномен називається симптомом Кохера і вважається характерною ознакою класичного перебігу хвороби.
Причини та фактори ризику розвитку апендициту
Етіологія апендициту залишається питанням, яке активно досліджується сучасною медициною. Найбільш поширена теорія запалення пояснюється обструкцією просвіту апендикса, що призводить до накопичення слизу, бактерій та збільшення внутрішнього тиску. Це спричиняє ішемію тканин та розвиток інфекції.
Можливі причини розвитку апендициту:
-
Обструкція просвіту апендикса
- Гіперплазія лімфоїдної тканини
- Каловий камінь
- Сторонні предмети
- Пухлини кишечника
-
Інфекційні агенти
- Кишкові бактерії (E. coli, Bacteroides)
- Вірусні інфекції (аденовірус, корівід)
- Грибкові збудники
- Запальні захворювання
- Хвороба Крона
- Виразковий коліт
- Регіональний ентеріт
Фактори ризику розвитку апендициту в таблиці нижче:
| Фактор ризику | Вік найвищого ризику | Статева різниця | Відносний ризик |
|---|---|---|---|
| Сімейна історія | 10-40 років | Однакова | 1,5x |
| Хронічні запалення кишечника | Всі вікові групи | Однакова | 2,0x |
| Інфекційні захворювання | 10-30 років | Чоловіки | 1,3x |
| Стрес і психічне напруження | 15-45 років | Чоловіки | 1,2x |
| Гельмінтози | Дітям | Однакова | 1,8x |
Діагностика апендициту
Діагностика апендициту базується на комбінації клінічних симптомів, фізичного обстеження та сучасних методів візуалізації. Лікар проводить ретельне обстеження черевної порожнини, звертаючи увагу на місце максимальної болючості та характер болю. Застосування спеціальних діагностичних прийомів допомагає з’ясувати наявність запалення апендикса.
Клінічні ознаки та симптоми, на які звертає увагу лікар:
- Симптом Макберні – максимальна болючість у точці на лінії від пупка до передньої верхньої ості клубової кістки
- Симптом Ровзінга – біль в правій нижній частині при натиску на ліву сторону живота
- Симптом Воскресенського – посилення болю при швидкому відпусканні передньої черевної стінки
- Симптом Ердельського – виникнення болю в правій нижній частині при підніманні лівої ноги
- Жорсткість м’язів живота – напруження передньої черевної стінки
Лабораторні та інструментальні методи діагностики:
- Загальний аналіз крові – підвищення кількості лейкоцитів (15000-20000 клітин/мкл), зміщення формули вліво
- Ультразвукова діагностика – чутливість 86%, специфічність 81%, діаметр апендикса > 6 мм
- Комп’ютерна томографія – чутливість 94%, специфічність 95%, золотий стандарт діагностики
- Магніто-резонансна томографія – безпечна для вагітних жінок, чутливість 90%
- Рентгенографія – допоміжний метод, виявляє ускладнення
- Діагностична лапароскопія – призначається за невизначеної клінічної картини
Лікування апендициту
Лікування апендициту в переважній більшості випадків оперативне. Аппендектомія (видалення апендикса) залишається золотим стандартом лікування гострого апендициту. Проте в останні роки активно обговорюється питання можливості консервативного лікування нескладного апендициту з використанням антибіотиків та динамічного спостереження.
Основні методи лікування апендициту:
-
Хірургічне лікування
- Відкрита аппендектомія (традиційний метод)
- Лапароскопічна аппендектомія (малоінвазивна)
- Робот-асистована аппендектомія (новітня технологія)
- Консервативне лікування (у відібраних пацієнтів)
- Парентеральна антибіотикотерапія
- Рідкісна дієта
- Динамічне спостереження
Порівняння методів оперативного лікування:
| Параметр | Відкрита операція | Лапароскопія | Робот-асистована |
|---|---|---|---|
| Тривалість операції | 30-45 хв | 25-40 хв | 35-50 хв |
| Період госпіталізації | 2-3 дні | 1-2 дні | 1-2 дні |
| Період реабілітації | 2-4 тижні | 1-2 тижні | 1-2 тижні |
| Розмір розрізу | 5-7 см | 3х10 мм | 2х8 мм |
| Ризик ускладнень | 10-15% | 5-10% | 3-7% |
| Вартість | Стандартна | +30% | +80% |
Ускладнення апендициту
Відсутність своєчасного лікування апендициту може призвести до серйозних ускладнень, які загрожують життю пацієнта. Найпоширенішим та найнебезпечнішим ускладненням є перфорація апендикса з подальшим розвитком перитоніту. Смертність при перфоративному апендициті без лікування наближається до 30%.
Можливі ускладнення апендициту включають:
- Перфорація апендикса – розрив стінки органу з виділенням вмісту в черевну порожнину
- Перитоніт – запалення серозної оболонки живота
- Апендикулярний абсцес – накопичення гною навколо апендикса
- Флегмона – розповсюджений гнійний процес
- Сепсис – системна запальна відповідь організму
- Кишкова непрохідність – порушення прохідності кишечника
- Тромбофлебіт – запалення вен з утворенням тромбів
- Летальний результат – смерть пацієнта (0,1-0,3% випадків при своєчасному лікуванні)
Профілактика апендициту
Специфічної профілактики апендициту не існує, оскільки точні причини розвитку цього захворювання досі повністю не з’ясовані. Проте існують загальні рекомендації щодо зменшення ризику розвитку запалення апендикса. Дотримання здорового способу життя та своєчасна діагностика супутніх захворювань допомагають знизити вероятність виникнення цього серйозного стану.
Рекомендації щодо профілактики апендициту:
-
Дієтичні заходи
- Збільшення кількості вживання клітковини (25-30 г на день)
- Регулярне вживання фруктів та овочів
- Достатне надходження води (1,5-2 л на день)
- Обмеження червоного м’яса та жирної їжі
-
Спосіб життя
- Регулярна фізична активність (150 хв на тиждень)
- Контроль вмісту стресу
- Запобігання переїданню
- Отримання достатної кількості сну
-
Медичні заходи
- Своєчасне лікування інфекційних захворювань
- Контроль гельмінтозів
- Лікування запальних захворювань кишечника
- Регулярні профілактичні огляди
- Гігієнічні процедури
- Дотримання правил особистої гігієни
- Чистота рук перед їжею
- Обробка продуктів харчування
- Попередження кишкових інфекцій
Эпідеміологічні дані показують, що ризик розвитку апендициту становить близько 7-8% протягом життя. При цьому хлопці та чоловіки хворіють з частотою 1,4 рази вищою, ніж дівчата та жінки. Особливо зростає захворюваність у віці 15-25 років, хоча апендицит може розвинутися у будь-якому віці від 5 років і старше.
Ключові моменти ранньої діагностики та лікування апендициту залишаються основою успішного лікування цього захворювання. Будь-яка підозра на апендицит вимагає негайної консультації хірурга для проведення комплексного обстеження та призначення адекватного лікування. Сучасні методи діагностики та хірургічного втручання дозволили суттєво знизити смертність при цьому захворюванні та прискорити період одужання пацієнтів.
