Кісти підшлункової залози представляють собою порожнисті утворення, заповнені рідиною, які можуть розвиватися в паренхімі органу або його протоках. Це захворювання займає важливе місце в гастроентерології та потребує детального розуміння етіологічних факторів, клінічних проявів та можливих методів терапії. За даними сучасної медичної статистики, частота виявлення кіст підшлункової залози коливається від 0,3% до 1% серед усіх проведених УЗД-досліджень черевної порожнини.
Причини виникнення кіст підшлункової залози
Етіологія кіст підшлункової залози є багатофакторною та включає як запальні, так і невроквіс процеси. Розрізняють кілька основних груп кіст залежно від механізму їх утворення та походження:
Запальні кісти
Запальні кісти виникають внаслідок хронічного панкреатиту та гострого панкреатиту, при яких порушується протокова система органу. Ці кісти мають псевдокісту характеристику, оскільки вистелені грануляційною тканиною без справжнього епітеліального шару.
Основні причини запальних кіст:
- Хронічний панкреатит (спиртовий, іншої етіології)
- Гострий панкреатит з наступною ремісією
- Травматичні ушкодження залози
- Обструкція головних протоків
- Склероз протокової системи
Дегенеративні кісти
Дегенеративні кісти розвиваються внаслідок деструктивних змін паренхіми залози і мають тенденцію до повільного прогресування. Вони можуть бути наслідком тривалого впливу хронічних запальних процесів або дегенеративних захворювань.
Механізми утворення дегенеративних кіст:
- Атрофія паренхіми із залишенням порожнин
- Накопичення секретованої рідини в залишкових порожнинах
- Інкапсуляція дегенеративного матеріалу
- Формування фіброзної оболонки навколо дефекту
Вродженні аномалії
Вродженні кісти виникають внаслідок порушень розвитку тканини залози під час морфогенезу. Серед них виділяють серозноцистаденоми, муцинозні кісти та інші типи новоутворень.
Види вроджених кіст:
- Серозноцистаденоми (найчастіший тип)
- Муцинозні кістаденоми
- Солідні псевдопапілярні новоутворення
- Внутрипроткові папілярні неоплазми
- Кісти, асоційовані з синдромом фон Геппель-Ліндау
Інші причини формування кіст
Окрім основних групп, кісти можуть виникати через паразитарні інфекції, автоімунні процеси та професійні шкідливості. До уваги береться також генетична предиспозиція та вік пацієнта.
Додаткові факторі ризику:
- Алкогольна залежність (збільшує ризик у 3-5 разів)
- Куління та тютюнопаління
- Гіперліпідемія
- Сахарний діабет
- Системні запальні захворювання
- Еозинофільний панкреатит
Клінічні симптоми та прояви
Клінічна картина кіст підшлункової залози варіює від безсимптомного перебігу до вираженої симптоматики із тяжкими ускладненнями. За даними досліджень, близько 50-80% виявлених кіст залишаються безсимптомними протягом років та не потребують активного лікування.
Абдомінальні симптоми
Найчастішими ознаками захворювання є больові відчуття в ділянці епігастрію та лівого підреберя. Характер болю залежить від розмірів кісти, її локалізації та можливих ускладнень.
Типи болю при кістах підшлункової залози:
- Постійний тупий біль в епігастрії та лівому підреберні
- Гострий біль при рвоті або запальних процесах
- Люмбалгія зі іррадіацією в спину
- Постпрандіальний біль (посилення після їжі)
- Біль, посилений фізичним навантаженням
Диспептичні прояви
Диспептичні розлади включають порушення апетиту, нудоту, рвоту та порушення дефекації. Вони виникають внаслідок порушення протокового дренажу та впливу кісти на сусідні органи.
Основні диспептичні симптоми:
- Нудота та рвота
- Зниження апетиту
- Відчуття переповнення шлунка
- Здуття та метеоризм
- Диарея або закрепи
- Стеаторея (жирний стіл)
Синдром стиснення
При збільшенні розмірів кісти можливе стиснення рідкісних органів та судин, що призводить до появи нових симптомів. Вагомість цих проявів залежить від розміру утворення та його розташування.
Симптоми синдрому стиснення:
- Чутливість до дотику в проекції залози
- Пальпуємо утворення при великих кістах
- Біль при глибокій пальпації
- Ознаки портальної гіпертензії (видимі венули передньої черевної стінки)
- Нижче розташовані набряки нижніх кінцівок
Ускладнення та їх прояви
| Вид ускладнення | Клінічні прояви | Частота виявлення |
|---|---|---|
| Інфікування кісти | Гарячка, виражені болі, лейкоцитоз | 5-10% |
| Розрив кісти | Гострий біль, перитоніт, шок | 1-3% |
| Кровотеча | Гемoptoe, мелена, анемія | 2-5% |
| Обструкція протоків | Панкреатит, жовтяниця | 10-15% |
| Малігнізація | Прогресуючий вага, іктеричність | 3-8% |
Діагностичні методи та інструментарій
Діагностика кіст підшлункової залози базується на комплексному застосуванні клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. Сучасна медицина дозволяє виявляти кісти на ранніх стадіях розвитку та визначати тип утворення.
Ультразвукова діагностика
Ультразвукова діагностика є першою лінією скринінгу при підозрі на кісти підшлункової залози. Метод характеризується високою доступністю, відсутністю радіаційного навантаження та хорошою чутливістю.
Ультразвукові критерії кіст:
- Округле або овальне анехогенне утворення
- Чіткі контури утворення
- Товщина стінок менше 3 мм
- Вільна рідина всередині утворення
- Відсутність звукових артефактів
Комп’ютерна томографія
Комп’ютерна томографія забезпечує детальну оцінку розмірів, структури та локалізації кіст з точністю до 1-2 мм. Метод дозволяє виявляти кальцифікацію стінок, напів- та твердопапілярні компоненти.
Переваги КТ-діагностики:
- Висока просторова роздільна здатність
- Можливість оцінки ступеня атрофії паренхіми
- Виявлення ускладнень (кровотеча, розрив)
- Оцінка сусідніх органів та судин
- Визначення стадії панкреатиту
Магнітно-резонансна томографія
МРТ вважається золотим стандартом у визначенні природи кіст та їх взаємовідношення з протоковою системою. Метод дозволяє отримати детальну інформацію про вміст кісти та ступінь дилатації протоків.
Можливості МР-холангіопанкреатографії:
- Оцінка протокової системи без ендоскопії
- Визначення зв’язку кісти з протоками
- Виявлення конкрементів та пробок
- Оцінка ступеня атрофії залози
Ендоскопічна ультрасонографія
Ендоскопічна ультрасонографія дозволяє отримати детальну інформацію про структуру кісти з близької дистанції та при необхідності провести пункційну біопсію.
Переваги ЕУС:
- Висока роздільна здатність при мініатюризації датчика
- Можливість трансмурального дренування
- Отримання матеріалу для цитологічного дослідження
- Мінімальна інвазивність процедури
Методи лікування кіст підшлункової залози
Лікувальна тактика при кістах підшлункової залози залежить від розмірів утворення, клінічної симптоматики, типу кісти та наявності ускладнень. Видрізняють консервативне, міні-інвазивне та хірургічне лікування.
Консервативний підхід
Консервативна тактика спостереження рекомендується при безсимптомних або малосимптомних кістах розміром менше 2 см без ознак малігнізації. Пацієнти потребують періодичного спостереження та повторних досліджень.
Протокол спостереження:
- УЗД з інтервалом 3-6 місяців (першого року)
- УЗД або КТ з інтервалом 6-12 місяців (подальші роки)
- Призначення дієтотерапії та ферментів (при панкреатиті)
- Контроль больового синдрому спазмолітиками та НПЗП
- Моніторинг лабораторних показників
Міні-інвазивні методики
Міні-інвазивні методики включають ендоскопічне дренування, черезшкірне дренування та комбіновані підходи. Вони застосовуються при кістах розміром 2-10 см з симптоматикою та низьким ризиком ускладнень.
Основні міні-інвазивні методи:
| Методика | Показання | Ефективність | Ускладнення |
|---|---|---|---|
| Ендоскопічне трансмуральне дренування | Кісти до 10 см, близькі до ГДО | 70-90% | 5-15% |
| Черезшкірне дренування | Великі кісти, недоступні ендоскопічно | 60-80% | 10-20% |
| ЕУС-дренування | Кісти до 8 см | 80-95% | 3-10% |
| Сфінктеротомія | Обструкція головного протока | 70-85% | 5% |
Хірургічне лікування
Хірургічне втручання призначається при великих кістах (більше 10 см), часто рецидивуючих утвореннях, ускладненнях (інфікування, кровотеча) та при підозрі на малігнізацію.
Оперативні методики:
- Зовнішнє дренування кісти
- Внутрішнє дренування (цистогастростомія)
- Цистоєюностомія з анастомозом на петлі за Рю
- Дистальна резекція залози
- Повна панкреатектомія (при дифузних кістах)
Інструментальні та медикаментозні підходи
Медикаментозна терапія включає призначення ферментних препаратів, спазмолітиків та симптоматичного лікування. Важливе місце займає дієтотерапія та корекція образу життя.
Медикаментозна терапія:
- Панкреатичні ферменти (липаза, амілаза, протеаза)
- Спазмолітики (дротаверин, мебеверин)
- Нестероїдні протизапальні препарати
- При інфікуванні – антибіотикотерапія
- При цукровому діабеті – інсулінотерапія
Профілактика та запобігання виникненню кіст
Профілактика розвитку кіст підшлункової залози спрямована на запобігання факторам ризику та контролю супутніх захворювань. Особливо актуальна профілактика для пацієнтів з хронічним панкреатитом та алкогольною залежністю.
Заходи первинної профілактики:
- Відмова від алкоголю та тютюнопаління
- Нормалізація маси тіла
- Контроль гіперліпідемії та цукрового діабету
- Дієта з обмеженням жирів та прискорює продуктів
- Регулярні физичні вправи
