Цироз печінки: причини, симптоми та лікування

Цироз печінки – це хронічне захворювання, при якому здорова тканина органу поступово замінюється рубцевою тканиною, що призводить до втрати функціональності. Це один з найнебезпечніших діагнозів гепатології, оскільки може привести до смертельних наслідків. За статистикою Всесвітної організації охорони здоров’я, цироз займає четверте місце серед причин смертності від незаразних захворювань у світі. Розуміння причин, симптомів та методів лікування є критично важливим для своєчасної діагностики та лікування.

Механізм розвитку цирозу печінки

Процес розвитку цирозу – це довгострокова деградація печінкової тканини, яка зазвичай розвивається протягом років або десятиліть. Печінка спочатку реагує на пошкодження запаленням, яке згодом переходить у фіброз. Якщо причина пошкодження не усунута, розвивається цироз – кінцева стадія хронічного захворювання печінки.

Основні етапи розвитку цирозу включають:

Гепатит – запалення печінкової тканини

Фіброз – утворення рубцевої тканини

Цироз – розповсюджена фіброзна трансформація органу

Печінкова недостатність – втрата функціональної спроможності

Основні причини розвитку цирозу печінки

Цироз розвивається в результаті тривалого впливу різноманітних агресивних факторів на печінкову тканину. Кожна причина має свої механізми впливу на орган та потребує специфічного підходу до лікування. Своєчасне визначення причини захворювання дозволяє зупинити прогресування та запобігти необоротним змінам.

Причина	Механізм пошкодження	Відсоток випадків
Вірусні гепатити (B, C)	Вірусна інфекція та запалення	45-50%
Зловживання алкоголем	Токсичний вплив на гепатоцити	30-35%
Неалкогольна жирова хвороба печінки	Накопичення жиру в клітинах	10-15%
Автоімунні захворювання	Імунна атака на печінкові клітини	5-8%
Спадкові захворювання	Генетичні мутації	2-3%
Холестаз	Порушення жовчовідведення	2-3%

Вірусні гепатити

Вірусні гепатити B та C є найпоширенішими інфекційними причинами цирозу печінки у світі. Інфікування цими вірусами може тривати десятиліття до розвитку цирозу. За даними ВОЗ, понад 290 мільйонів людей інфіковані гепатитом B, а 185 мільйонів – гепатитом C.

Характеристики вірусних гепатитів:

Гепатит B: передається через кров та статеві контакти

Гепатит C: в основному передається через забруднену кров

Період інкубації: від 2 тижнів до 6 місяців

Хронізація: розвивається у 5-10% випадків гепатиту B та 70-80% гепатиту C

Темп прогресування: цироз розвивається за 20-30 років у невилікованих пацієнтів

Алкогольний цироз печінки

Зловживання алкоголем є другою за частотою причиною цирозу в розвинених країнах. Етанол метаболізується в печінці, виробляючи токсичні продукти розпаду, які пошкоджують гепатоцити та викликають запалення. Ризик розвитку цирозу залежить від кількості та тривалості прийому алкоголю.

Основні чинники ризику алкогольного цирозу:

Споживання понад 40-60 грамів алкоголю на день для чоловіків

Споживання понад 20-40 грамів алкоголю на день для жінок

Тривалість зловживання алкоголем понад 10 років

Генетична схильність до алкогольної деградації

Коінфекція з вірусним гепатитом

Недостатній харчовий статус

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП)

Неалкогольна жирова хвороба печінки є найчастішою хронічною хворобою печінки у світі, особливо серед людей з ожирінням та цукровим діабетом. Накопичення жиру в печінці викликає запалення та окисний стрес, що призводить до фіброзу та цирозу.

Ризик-фактори НАЖХП:

Ожиріння та надлишкова вага

Інсулінорезистентність та цукровий діабет

Дисліпідемія (порушення вуглеводного обміну)

Артеріальна гіпертензія

Метаболічний синдром

Вік понад 50 років

Клінічні симптоми цирозу печінки

Ранні стадії цирозу часто протікають безсимптомно, що утруднює своєчасну діагностику. Симптоми виникають, коли організм вже втратив значну частину печінкової функції. Розпізнавання симптомів дозволяє звернутися до лікаря та розпочати лікування до розвитку небезпечних ускладнень.

Ранні ознаки цирозу:

Втомлюваність та слабкість

Зниження апетиту

Схуднення без видимої причини

Дискомфорт у правому підребір’ї

Нудота та блювання

Порушення сну

Проблеми з концентрацією

Ознаки децентралізованого цирозу:

Симптом	Опис	Механізм виникнення
Асцит	Накопичення рідини в черевній порожнині	Портальна гіпертензія
Варикозне розширення вен	Розширені вени стравоходу та шлунка	Підвищений тиск у портальній вені
Печінкова енцефалопатія	Порушення свідомості та розумових функцій	Накопичення токсичних речовин
Желтизна шкіри та склер	Жовтуватого кольору шкіра та білки очей	Підвищення рівня білірубіну
Спленомегалія	Збільшення розмірів селезінки	Портальна гіпертензія
Еритема долонь	Почервоніння долоней	Гормональні порушення
Паук-ангіоми	Розширені кровоносні судини на шкірі	Порушення естрогенового обміну
Гінекомастія	Збільшення молочних залоз у чоловіків	Гормональний дисбаланс

Методи діагностики цирозу

Комплексна діагностика цирозу печінки включає клінічне обстеження, лабораторні тести та інструментальні методи. Рання діагностика дозволяє почати лікування на початковій стадії та запобігти розвитку ускладнень. Для уточнення діагнозу часто потрібна біопсія печінки.

Основні методи діагностики:

Клінічний огляд: виявлення ознак портальної гіпертензії

Лабораторні аналізи: рівні печінкових ферментів, білірубіну, альбуміну

УЗД печінки: оцінка розмірів органу та структури тканини

Еластографія: визначення ступеня фіброзу

МРТ та КТ: детальне дослідження паренхіми печінки

Ендоскопія: виявлення варикозу вен стравоходу

Біопсія печінки: гістологічне підтвердження цирозу

Лабораторні показники

Лабораторні аналізи крові дають інформацію про функціональну спроможність печінки та наявність ускладнень. Ці показники регулярно контролюються для оцінки прогресування захворювання та ефективності лікування.

Ключові показники при цирозі:

АЛТ та АСТ: підвищені печінкові трансамінази (понад 40-50 мЕд/л)

Білірубін: загальний та прямий (норма до 20 мкмоль/л)

Альбумін: зниження (менше 35 г/л)

Протромбіновий час (МНО): подовження (понад 1,5)

Тромбоцити: зниження (менше 100 × 10⁹/л)

Креатинін: підвищення при синдромі гепаторенальної недостатності

Лікування цирозу печінки

Лікування цирозу залежить від стадії захворювання та наявних ускладнень. На ранніх стадіях можна зупинити прогресування та поліпшити якість життя. На пізніх стадіях лікування спрямоване на запобігання ускладненням та підготовку до трансплантації.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування спрямоване на усунення причини захворювання та контроль ускладнень. Кожен клас ліків має специфічну роль у лікуванні цирозу та його наслідків.

Основні групи медикаментів:

Противірусні препарати (для вірусних гепатитів):
- Прямодіючі противірусні агенти (ПАВА) при гепатиті C
- Нуклеозидні аналоги при гепатиті B

Урсодезоксихолева кислота:
- Покращує холестаз
- Зменшує гепатоцитарне ушкодження

Бета-адреноблокатори (пропранолол, карведилол):
- Знижують портальний тиск
- Запобігають кровотечам з варикозу вен

Діуретики (спіронолактон, фуросемід):
- Виводять надлишкову рідину при асциті
- Попереджують утворення варикозу

Вазодилятатори (нітрати):
- Розширюють кровоносні судини
- Знижують портальний тиск

Імунодепресанти (при автоімунному цирозі):
- Гальмують автоімунне запалення
- Азатіоприн та кортикостероїди

Дієтичне лікування

Правильне харчування – невід’ємна частина комплексного лікування цирозу, яка допомагає підтримати печінкову функцію та запобігти ускладненням. Дієта розраховується індивідуально залежно від ступеня печінкової недостатності та наявних ускладнень.

Основні рекомендації з харчування:

Калорійність: 2000-2500 ккал на день для збереження вісцеральної маси

Білки: 1-1,5 грама на кілограм ваги тіла, переважно рослинного походження

Жири: обмеження до 50-70 грамів на день (легко засвоювані жири)

Вуглеводи: переважно складні вуглеводи, обмеження цукру

Натрій: обмеження до 2-3 грамів на день (при асциті)

Рідина: обмеження до 1-1,5 літра на день (при асциті та гіпонатріємії)

Фракційність: 5-6 прийомів їжі на день малими порціями

Ускладнення цирозу печінки

Цироз печінки призводить до серйозних ускладнень, які можуть бути смертельними без надлежного лікування. Ці ускладнення виникають в результаті портальної гіпертензії та печінкової недостатності. Своєчасне розпізнавання та лікування ускладнень значною мірою поліпшує прогноз.

Найнебезпечніші ускладнення:

Варикозне розширення вен стравоходу та шлунка:
- Ризик кровотечі: 30% протягом двох років
- Смертність при кровотечі: 15-20%
- Профілактика бета-адреноблокаторами

Печінкова енцефалопатія:
- Порушення функції головного мозку
- Причини: накопичення аміаку та інших токсинів
- Лікування: лактулоза, рифаксомін

Гепаторенальний синдром:
- Гостра нирково-печінкова недостатність
- Смертність: 80-90%
- Потребує невідкладного лікування

Спонтанний бактеріальний перитоніт:
- Інфікування асцитної рідини
- Клінічні ознаки: абдомінальний біль, гарячка
- Лікування антибіотиками

Гепатоцелюлярна карцинома:
- Ризик розвитку при цирозі: 5-15% на рік
- Вимагає скринінгу УЗД та АФП

Прогноз та класифікація цирозу

Прогноз цирозу залежить від стадії захворювання, ступеня печінкової недостатності та наявності ускладнень. Класифікація по Child-Pugh дозволяє оцінити тяжкість захворювання та передбачити виживаність пацієнтів.

Клас	Бали	Роковий показник	Очікувана тривалість життя
A (Компенсований)	5-6	100% за 1 рік	15-20 років
B (Субкомпенсований)	7-9	80% за 1 рік	5-7 років
C (Декомпенсований)	10-15	45% за 1 рік	1-3 років

Параметри класифікації Child-Pugh:

Білірубін сироватки крові

Альбумін сироватки крові

Протромбіновий час (МНО)

Наявність асциту

Наявність енцефалопатії

Трансплантація печінки

Трансплантація печінки є єдиним методом лікування термінальної стадії цирозу та однією з найнеобхідніших операцій для збереження життя. Показаннями до трансплантації є декомпенсований цироз, гепатоцелюлярна карцинома та інші ускладнення.

Критерії для трансплантації:

За критеріями MELD: оцінка тяжкості захворювання

Відсутність протипоказань: активна інфекція, злоякісні пухлини

Психосоціальна готовність: дотримання режиму та ліків

Наявність донора: живого чи трупного трансплантата

Результати трансплантації печінки мають позитивний тренд: п’ятирічна виживаність коливається в межах 65-75% у розвинених країнах.

Профілактика цирозу печінки

Профілактика цирозу має первинне, вторинне та третинне значення для запобігання розвитку захворювання та його ускладнень. Ефективна профілактика можна запобігти більшості випадків цирозу печінки.

Заходи первинної профілактики: