виразка дванадцятипалої кишки

Виразка дванадцятипалої кишки: причини, симптоми та методи лікування

Захворювання органів травлення

Виразка дванадцятипалої кишки (ДПК) є однією з найбільш поширених захворювань органів травлення в сучасному світі. За статистичними даними ВООЗ, цим захворюванням страждає близько 10% населення земної кулі. Дванадцятипала кишка – це перша частина тонкого кишківника, яка відіграє критичну роль у процесі травлення та абсорбції поживних речовин. Виразка в цій ділянці утворюється внаслідок руйнування слизової оболонки та м’язового шару, що може призвести до серйозних ускладнень без своєчасного лікування.

Причини виникнення виразки дванадцятипалої кишки

Розвиток виразки дванадцятипалої кишки залежить від взаємодії кількох факторів, включаючи локальне ушкодження слизової оболонки та системні розлади організму. На сьогодні науковці виділили понад 20 різних причин, які можуть спровокувати розвиток цього захворювання.

Основні причини виразки ДПК:

  1. Інфекція Helicobacter pylori – найпоширеніша причина, виявляється у 90% пацієнтів з виразковою хворобою
  2. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен, напроксен
  3. Стресові ситуації та емоційні перевантаження – активація симпатичної нервової системи
  4. Надмірна кислотність шлункового соку – гіперсекреція гастрину та соляної кислоти
  5. Куління та тютюнопаління – зменшення вироблення захисного слизу
  6. Алкоголізм та зловживання алкоголем – прямий токсичний вплив на слизову оболонку
  7. Спадковість та генетична предиспозиція – сімейна історія виразкової хвороби

Причина Частота виявлення Механізм дії
H. pylori 90% Пряме ушкодження слизової оболонки
НПЗП 10-15% Гальмування синтезу простагландинів
Синдром Золлінгера-Еллісона 1% Гіперсекреція гастрину
Стрес 5-10% Активація кислотної секреції

Симптоми виразки дванадцятипалої кишки

Клінічна картина виразки дванадцятипалої кишки характеризується різноманітністю проявів, які залежать від глибини поширення процесу та індивідуальних особливостей організму пацієнта. Симптоми можуть бути як мляві, так і гостро виражені, що суттєво впливає на якість життя хворого.

Основні симптоми:

  1. Біль у верхній частині живота, переважно праворуч від срединної лінії
  2. Ніч після вживання кислих та гострих продуктів
  3. Голодні болі – біль натще, який зникає після прийому їжі
  4. Нудота та відривання газів
  5. Відчуття переповнення та важкості в шлунку
  6. Втрата апетиту та зниження маси тіла
  7. Виразна зміна стану випорожнень – запори або діарея
  8. Блювання, особливо вранці
  9. Біль, який посилюється вночі та в період стресів
  10. Анемія внаслідок прихованих кровотеч

Залежність симптомів від сезонності:

Медичні дослідження показують сезонний характер загострення виразки дванадцятипалої кишки. Найчастіше рецидиви спостерігаються у весняний та осінній періоди, коли організм найбільш піддатливий стресовим впливам та змінам навколишнього середовища.

Методи діагностики виразки дванадцятипалої кишки

Точна діагностика виразки дванадцятипалої кишки передбачає використання комплексу методів обстеження, спрямованих як на виявлення дефекту слизової оболонки, так і на визначення причини його виникнення. Сучасна медицина пропонує інформативні та безпечні методи діагностики.

Основні методи діагностики:

  • Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) – найбільш точний метод із візуалізацією виразки
  • Рентгенологічне дослідження – виявлення ниші дефекту при контрастному дослідженні
  • Тести на виявлення Helicobacter pylori – уреазний дихальний тест, серологічні дослідження, полімеразна ланцюгова реакція
  • Аналіз крові – визначення рівня гастрину, гемоглобіну та гематокриту
  • Аналіз газів крові – виявлення перфорації виразки
  • Комп’ютерна томографія – для виявлення ускладнень

Методи лікування виразки дванадцятипалої кишки

Лікування виразки дванадцятипалої кишки включає комплексний підхід, спрямований на ліквідацію причини захворювання, зменшення кислотності та сприяння загоєнню дефекту слизової оболонки. Сучасні терапевтичні підходи дозволяють досягти ремісії у більш ніж 95% пацієнтів.

Консервативне лікування

Фармакологічна терапія включає:

  1. Інгібітори протонної помпи (ІПП)

    • Омепразол – 20 мг на добу
    • Еспомепразол – 40 мг на добу
    • Лансопразол – 30 мг на добу
    • Тривалість лікування: 4-8 тижнів

  2. Блокатори гістамінових рецепторів Н2

    • Фамотидин – 20 мг двічі на добу
    • Ранітидин – 150 мг на ніч
    • Циметидин – 400 мг двічі на добу

  3. Еракторизуючі препарати

    • Сукральфат – 1 грам чотири рази на добу
    • Висмутові препарати – по 120 мг чотири рази на добу

  4. Антибактеріальна терапія при Helicobacter pylori

    • Амоксицилін – 1000 мг двічі на добу
    • Кларитроміцин – 500 мг двічі на добу
    • Метронідазол – 500 мг двічі на добу
    • Тривалість: 10-14 днів

Препарат Дозування Період прийому Ефективність
Омепразол 20 мг/день 6-8 тижнів 95%
Фамотидин 40 мг/день 6-8 тижнів 88%
Сукральфат 4 г/день 6-12 тижнів 85%
Потрійна терапія комбінація 14 днів 92%

Дієтичне лікування

Значну роль у процесі лікування відіграє правильна організація харчування пацієнта, спрямована на зменшення подразнення слизової оболонки та нормалізацію кислотно-лужного балансу.

Рекомендовані продукти:

  • Молочні продукти нежирного та маложирного складу
  • Каші з молоком – гречана, манна, вівсяна
  • М’ясо та риба білих нежирних сортів
  • Яйця варені та омлети на пару
  • Овочі в печеному та вареному вигляді
  • Макаронні вироби м’якої консистенції
  • Хліб білий пшеничний без кориці
  • Компоти та кисломолочні напої

Заборонені продукти:

  • Гострі та пікантні страви
  • Жирне м’ясо та риба
  • Шоколад та какао
  • Газовані напої та кава
  • Алкогольні напої
  • Копчені та маринаровані продукти
  • Сирі овочі та фрукти
  • Цілісне молоко та вершки
  • Сухе печиво та ржаний хліб

Режим харчування та способи прийому їжі

Правильна організація процесу харчування сприяє швидшому заживленню виразки та профілактиці рецидивів захворювання. Пацієнти повинні дотримуватися інтервалів між прийомами їжі та уникати надмірного перевантаження шлунка.

Основні принципи режиму харчування:

  1. Частота прийомів їжі – 5-6 разів на добу малими порціями
  2. Час прийому їжі – в одне й те саме час щоденно
  3. Час останнього прийому їжі – не пізніше 2-3 годин до сну
  4. Об’єм однієї порції – 200-250 мілілітрів
  5. Температура їжі – теплі страви 35-40°С
  6. Тривалість однієї трапези – 20-30 хвилин
  7. Перетирання та подрібнення їжі на дрібні шматочки
  8. Уникання поспіху під час їдження

Профілактика та попередження рецидивів

Профілактичні заходи спрямовані на запобігання розвитку нових виразок та зменшення ризику рецидиву у пацієнтів, які мали виразку дванадцятипалої кишки раніше. Дотримання простих рекомендацій суттєво покращує прогноз захворювання.

Основні профілактичні заходи:

  • Повна відмова від паління та алкоголю
  • Мінімізація вживання НПЗП або їх заміна на альтернативні препарати
  • Контроль та лікування хронічних стресових ситуацій
  • Регулярне медичне спостереження та обстеження
  • Дотримання правил гігієни для попередження інфікування H. pylori
  • Якісна обробка овочів та фруктів перед вживанням
  • Забезпечення достатнього сну та відпочинку
  • Регулярні фізичні навантаження помірної інтенсивності
  • Уникання перегріву та переохолодження організму

Ускладнення виразки дванадцятипалої кишки

Без своєчасного та адекватного лікування виразка дванадцятипалої кишки може призвести до серйозних ускладнень, які становлять загрозу для життя пацієнта. Залежно від глибини поширення процесу та тривалості захворювання виникають різні типи ускладнень.

Основні ускладнення:

  1. Кровотеча – кровотеча з виразки, яка може привести до анемії або геморагічного шоку
  2. Перфорація – прорив стінки дванадцятипалої кишки з розвитком перитоніту
  3. Пенетрація – проникнення виразки у сусідні органи та тканини
  4. Стеноз – звуження просвіту дванадцятипалої кишки внаслідок рубцювання
  5. Малігнізація – малоймовірне перероджування виразки в раковий процес
  6. Перитоніт – запалення очеревини внаслідок перфорації
  7. Раптовий біль у животі – характерний для перфорації
  8. Меленена – чорні випорожнення при крововтраті

Лікування ускладнень передбачає екстрене хірургічне втручання та інтенсивну терапію в стаціонарних умовах. Своєчасне звернення за медичною допомогою є критичним для збереження життя пацієнта та запобігання інвалідизації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *